Я роздумував, під час апгрейду свого сайту, чи потрібно мені вводити політичну сторінку на сайті, який присвячений суто бізнесовій діяльності? Але після слів: «Та що ж ви за народ такий?..» — я дам відповідь особисто за себе на своєму офіційному сайті: «Я — УКРАЇНЕЦЬ!!! Я — НАЦІОНАЛІСТ — яким став з 2012 року (це не стосується будь-якої політичної партії — це моє внутрішнє переконання!!!)». Я не думав, що на 30-році Незалежності України (2021 р.) буду змушений повертати статті, які були написані мною 2014—2018 роках на інших сайтах! ЦЕ МОЯ ПОЗИЦІЯ!!! Ось такий я народ!
ЦЕ ОДНА З ПЕРШИХ СТАТЕЙ, ЯКА БУЛА НАПИСАНА У 2014 РОЦІ І, НА ЖАЛЬ, НЕ ВТРАТИЛА АКТУАЛЬНОСТІ У 2021!
Початок третього тисячоліття поставив українську націю та увесь український народ перед новим випробуванням — війна. Але війна не класична, яка відбувалася у минулому столітті, а війна консцієнтальна. Російський психолог Ю.В. Громико та автор статті “Консцієнтальна війна — враження свідомості” Юрій Крупнов в 1996 році надали концепцію “консцієнтальної війни”.
Консцієнтальність походить від латинського слова conscientia – “свідомість” (а також, до речі, і “совість”!). Відповідно, консцієнтальна війна — війна на враження свідомості!
Я приведу абзац з цієї статті, а висновки, шановний читачу, — робіть самі:
“…В основе такого поражения лежит уничтожение человеческой способности к свободной идентификации, т. е. способности каждого из нас к самоопределению. Так, чтобы мы не могли ответить на вопрос: кем мы стремимся быть и в рамках какой культурно-исторической традиции намерены жить? Когда человек обладает самоидентификацией, он тверд в мыслях и действиях. Когда человек может сказать себе: «Я — русский, вот — моя страна, вот — мои национальные герои и русские святыни», то такой человек устойчив. Он знает свое место в обществе, он обладает сетью человеческих связей, он чувствует себя частью огромного национального организма.
Но если способность человека к самоидентификации уничтожить, то случится страшное. Тогда ему можно внушить любую идентификацию, убедив его в том, что он — не русский, а, скажем, эльф, гоблин или демократ. Человек теряет способность быть русским (китайцем, татарином, индейцем майя), превращаясь в чистый белый лист, на котором можно писать что угодно и рисовать все, что взбредет в голову тому, кто перед этим стерилизовал сознание человека-жертвы…”
Задовго до цих подій, які відбуваються у наш час, у своїй книзі “Бізнесмен — людина справи” (авт. І. Й. Хомин) я написав такі слова:
“…У езотериці є вислів сигнатурна частота іншими словами це є енергетичний підпис, набір частот, кліше будь-якої особистості. За аналогією – об’єднання людей утворює свою сигнатурну частоту. Вислів з життя – «своє коло». А «чужак» намагається «розірвати» це коло привносячи свою сигнатурну частоту. А якщо ця особистість з досить таки потужним високочастотним набором вібрацій? Відбувається «збурення частотного діапазону». Частотна вібрація групи намагається «захищатися», виштовхнути чужака. Особливо це відчувається коли ви приходите на зібрання у незнайому для вас групу і повинні виступати перед ними. У вас відбувається прояв хвилювання, непевності і т.д. І потрібно себе налаштовувати – зверну вашу увагу на вольовий аспект. Якщо ж групі не вдається виштовхнути чужака, тоді іде спроба понизити сигнатурну частоту даної особистості до свого рівня, а ще краще нижче свого рівня, щоби диктувати свої умови і керувати даною особистістю, якщо це вдасться. І все це проходить на підсвідомому рівні. Коли ж дана дія виходить на рівень свідомості – відбувається травля. Який же вихід з даної ситуації? Виходів два. Перший: прийняти частоту даної групи. Другий: підкорити всю групу своїй сигнатурній частоті. Іншими словами, або ж понизити свою частоту вібрацій, або піднімати частоту вібрацій групи до свого рівня, якщо особистість на це здатна… ”!
Отже, нас намагалися і намагаються позбавити ідентичності, як нації та людської здатності до вільної ідентифікації, або іншими словами — самовизначення! Саме час замислитися над цими словами кожному з нас. І у першу чергу варто звернути увагу нашим народним обранцям, які від нашого імені мають право писати та приймати закони по яких ми усі живемо. За двадцять три роки, на жаль, багато з них не здали екзамену на гідність! Я не хочу образити будь-яку людину, але не маю наміру давати дозвіл на приниження моєї гідності нікому. Я надіюся, шановний читачу, і ви також?
Особливо хочу звернутися до молодих людей нашої країни. Багато чого залежить і від вашої здатності зрозуміти та осягнути ці процеси, які відбуваються цієї миті нашого життя. Зверніть увагу на слова великого Каменяра — Франка Івана Яковича:
“На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь… Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя”.
Якщо ви не запалите цього вогню української нації у своєму серці, не зумієте ідентифікувати себе: “Я — українець!”, окрім того і людина Всесвіту — нам усім буде дуже соромно свого часу за те, що не зуміли, не змогли!?.. З втратою фізичного життя — життя не закінчується. Інші рівні свідомості відкриті для кожної душі, яка цього бажає. Приведу, як приклад, слова одного християнського старця (якщо не помиляюся — Василія Великого), що: “Гірше за фізичну смерть є сором! Коли тебе ставлять перед усім твоїм родом і виявляють усі твої діяння.”!
Який же найбільший ідентифікатор особистості? СЛОВО — у нашому випадку — рідна українська мова!!! У росіянина — російська! У інших націй — своя тільки їй притаманна мова. Але ніхто не має права знищувати ідентичність нації зброєю, насиллям тим більше захоплювати чужі території. На СИЛУ — є СИЛА. Це бажано усвідомити всім!
Інформаційні технології сьогодення швидкими темпами ввійшли у наше життя, а тим більше спілкування через мережу Internet стає невід’ємною частиною суспільного життя громадян нашої країни. Сучасний комп’ютерно-інформаційний світ ставить дуже високі вимоги до особистості. Вміння працювати з комп’ютером на рівні аматора – уже вважається правилом поганого тону, а тим більше невміння користуватися комп’ютерною технікою, особливо молодої людини – недопустиме.
Інтернет дає змогу кожній людині висловити свою точку зору з будь-якого питання незалежно від місця проживання. Майданчиком для дискусій є будь-який сайт. А найкращим — є сайт особистий. Вміння написати сайт українською мовою дає змогу не втрачати своєї ідентичності — інформація не зникає (існує цікавий вислів: рукописи не горять. Так їх можна відновити з Хронік Акаші), а ми входимо у Еру Водолія — Еру Інформації.
Моя конкретна пропозиція для будь-якої людини наступна:
1. Хто бажає займатися web- програмуванням та створенням сайтів українською мовою — ласкаво запрошую до команди. Вважаю, що таким чином ми зможемо принести багато користі для майбутнього України, а також вашого особистого майбутнього:
Web-програмування:
— створення електронно- інформаційного продукту (веб-сайту);
— мова програмування:(анг. Hypertext Preprocessor) — РНР;
— CMS (платформа): WordPress; база даних: MySQL; веб-стандарт: CSS, JavaScript.
Відгукнися — молодий, розумний українцю, або ж українко! Запрошую до співпраці!
Адміністратор та розробник сайту http://frankovyjkraj.info І. Хомин.
serpiko@ukr.net skype: serpikoua +380969538517
27 липня 2014 року.
А цей вірш, написано вашою ж мовою, для вас: нерозумних, підступних, які підло завдали “удару в плечі”, коли ніхто не очікував, а тим більше від тих — хто називав себе братом!?…
“ИДУ НА ВЫ…”!
30.06 -2.07.2017
Зачем ты поднял мечь?
За что меня ты ненавидишь?
Угасло пламя сотен свечь
Их больше в этой жизни не увидишь.
Вы запятнали свою честь,
Нам о которой, поэты русские писали.
Осталась только злобы месть
За то, что вольными мы стали!
Простят ли вои те?
Кто ждет за той чертой.
Куда придешь и ты —
С поникшей головой!
Во все ушедшие века
Лжецу и подлецу,
Перчаткой по лицу, —
Наотмашь ударяли!
“Иду на Вы”…
Давно князья из Киева вещали.
Кто поднял мечь на нас —
От этого меча и погибали …
© Збірка віршів “Плаче душа” 2003-2015 І. Хомин
