Дозвольте, шановний колего, допомогти Вам зробити перший крок по шляху, як розвитку особистості – так і бізнесової діяльності у даному фізичному вимірі планети Земля. Також прошу врахувати, що у Всесвіті існує Право Не Знати! Це певний фільтр, щоби вберегти особистість від тих Знань, які вона не бажає отримати без своєї згоди, не порушуючи Права Вільного Вибору — наданого Творцем. Вибір за людиною — бажає вона знати чи ні , а також коли хоче це знати?
З повагою. І. Хомин
“…Народна мудрість говорить: «Життя прожити – не поле перейти!». Життя людини це не тільки послідовний ланцюг подій. Не хочу образити будь-яку людину, але більшість з нас живе хаотично. Хоча, до правди сказати, – в цьому є певний сенс! Ми ж не роботи, які запрограмовані на бездумне виконання послідовних команд!? Людина живе в дуальному світі. Зміни дня і ночі, світла і темряви, добра і зла, розвиток і занепад цивілізацій, становлення країн – все це окремі ланки єдиного ланцюга подій. І, якими б парадоксальними на перший погляд не здавалися, – ці різні за своєю суттю речі, вони утворюють єдине ціле, без якого не мислимий розвиток будь-якої структури, а тим більше людини. Іншими словами – це прогрес або ж протилежне його значення – регрес.
Проведемо аналіз, здавалося б різних за своїм значенням двох складових, які мають постійний вплив на людину впродовж всієї історії розвитку роду людського, а саме:
ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ
ФІНАНСОВО-МАТЕРІАЛЬНИЙ СТАН
Якщо приймати духовний розвиток людини, як суто релігійний шлях (в більшості випадків – це відхід від матеріального світу; що, на жаль, багато людей і розуміє під цим висловом) тоді і відбувається розрив єдиного цілого. Інша крайність – фінансово-матеріальний добробут людини. Гонитва за наживою – незважаючи ні на що, і ні на кого. Накопичення будь-яким чином матеріальних речей і благ фізичного виміру призводить до того, що ця категорія людей опиняється в іншій пастці, – сприймає релігію, як казку для простаків, потрапляючи таким чином в іще щільніший шар матерії. Я, в даний момент, не вдаватимуся в подробиці механізму як, з якою метою, хто і для чого це робить, хочу навести для прикладу вислів стародавнього Риму: «Розділяй і володарюй!».
Дві крайнощі наштовхують людину на пошуки виходу з ситуацій, які мали місце. Людина шукає вирішення проблеми і раптом усвідомлює, що вона шукає третій шлях, певну об’єднуючу силу (якщо вона не бажає погодитися з тією або іншою крайністю; у даному випадку зробити вибір в той чи інший бік), а намагається врівноважити, погодити, гармонізувати, на перший погляд, несумісні речі. Приходить розуміння, що духовний розвиток людини це і її релігійність у водоверті людського життя (молитва дією), а не показна маска зовнішньої святості, в якій вона з благочестивим виглядом кладе поклони в церкві, а на емоційному і ментальному планах виношує плани помсти ближньому, і її уміння поводитися в суспільстві, і уміння відстояти свої переконання (тільки не з палицею і ненавистю до іншого), і в умінні забезпечити себе і свою сім’ю необхідними речами для існування в матеріальному світі.
Свого часу Лех Валенса (колишній президент Польщі), в одній з телепередач, сказав: «Для свободи – людині потрібен, ще туго набитий гаманець!» Бідність виховує неповноцінність, меншовартість в людині, принижує її гідність, приводить до деградації особи. Завтра починається Сьогодні – формує завтрашній день, майбутнє своє і свого роду. Майбутнє не є жорстко фіксованою реальністю. Людина здатна формувати позитивну або ж негативну складову своїми вчинками. Тому і дана Творцем некваплива (щодо Вічності) текучість земного часу. Мить «розтягнуто» в часі.
Духовний розвиток людини сьогодні готує її тонкі тіла для існування їх в інших вимірах Всесвіту завтра. Тільки недалекоглядна людина нехтуватиме можливістю розвитку і основою свого майбутнього поза межами фізичного життя. Це та ж сама бідність (тільки в плані енергетичному). Це втрата «грошового еквіваленту» — езотеричних знань. Це знову надія на «якось буде». Це небажання нести відповідальність за свій завтрашній день і майбутнє своїх дітей.
Фінансова незалежність завтрашнього дня — це уміння отримати (чесним шляхом) засоби вже сьогодні, а не чекати (висловлюючи невдоволення всім і всіма) з протягнутою рукою не прикладаючи будь-яких власних зусиль для зміни ситуації. У кодексі Ману сказано: «Все, що залежить від чужої волі – зло. Все, що залежить від твоєї волі – добро». Рішення, як йому діяти, кожний з нас повинен прийняти самостійно. Вищим Розумом дано вільний вибір для кожної людини…”
©”Бізнесмен — людина справи” 2005-2013 рр., авт. І.Й. Хомин — електронна версія книги.